Я не надіюсь нічого
І нічого не бажаю —
Що ж, коли жию і мучусь,

Не вмираю!

Що ж, коли гляджу на тебе
І не можу не глядіти,
І люблю тебе! Куди ж те

Серце діти?

Усміх твій, неначе сонце
Листя покрівля зелене,
А з'їдає штучну краску —

Смійся з мене!

Я не надіюсь нічого,
Але як бажання сперти?
Не бажать життя живому,

Тільки смерти?

Жиймо! Кожде своїм шляхом
Йдім, куди судьба провадить!
Здиблемось колись — то добре,

А як ні — кому се вадить?