Іван Семенович Левицький, більш відомий під псевдонімом Іван Нечуй-Левицький (13 листопада 1838 — 2 квітня 1918) — відомий український прозаїк, публіцист, перекладач, фольклорист, етнограф.
Увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, зобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини XIX століття, показавши життя селянства й заробітчан. Іван Нечуй-Левицький увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими художніми засобами. Автор таких шедеврів, як «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), «Бурлачка» (1880), «Старосвітські батюшки та матушки» (1884).
Твори