Змалку вдихнув
те, що вдихнув,
решту – із книжки,
Пишуть, що ми –
люди із тьми,
браття-опришки.
Пишуть: не знав.
Пишуть: продав.
Пишуть: заспався.
Недослужив.
Недопропив.
В цьому біда вся?
Мати моя,
мати твоя,
кожного мати
сина родила –
не холуя –
можна й згадати.
Легко, як два
множить на два, –
з ранку до ночі,
ну а вночі
сплять паничі,
наш брат не хоче.
Щось загуло,
щось потекло,
щось запалало.
Пишуть: було.
Значить, було.
Пишуть: пропало.
Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були такі слова…
Читати далі »
Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі…
Читати далі »
Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках — від моху — попелисту…
Читати далі »
Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її…
Читати далі »
А вовну її першу повезли в бесагах за море, і другу її вовну в тих бесагах за море повезли…
Читати далі »