Злітає листя із дібров,
І материнка відцвітає,
Проходять роки, лиш любов
Все не проходить, не минає.
Іду один між явори,
І ти в душі одна-єдина,
Як тиха зіронька згори,
Сіяєш в серці щохвилини.
Сирецька пуща шелестить,
А я ходжу й тебе шукаю.
А листя кружить, і летить,
І килимом до ніг лягає.
Пливуть хмарини, і печаль
Пливе, як листя за водою.
Темніє гай, темніє даль,
Лиш ти, мов зірка, наді мною.
Вечорами пахнуть матіоли, Тихо листям липа шелестить. Я тебе люблю і вже ніколи У житті не зможу розлюбить…
Читати далі »
Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані…
Читати далі »
І на Вкраїні білі ночі! Це коли ніжним білим цвітом Черешні в селах зацвітають, Коли в садах буяє повінь…
Читати далі »
Мене питають: «Ти чого мовчиш? Чого задуманий, зажурений сидиш?» А що сказати їм – не відаю, не знаю: Я в мить таку з тобою розмовляю…
Читати далі »
Я маленький, я русявий... А мати ласкаво: «Ходім, сину, до берега, Будем рогіз рвати…
Читати далі »