Вечорами пахнуть матіоли,
Тихо листям липа шелестить.
Я тебе люблю і вже ніколи
У житті не зможу розлюбить.
Назриваю квітів біля хати,
Що розквітли під моїм вікном,
Вийдем, люба, вечір зустрічати
Там, де мріють верби над ставком.
Сядем в човен, нас нестиме хвиля
Аж туди, де луг і сіножать...
Кажуть всі, що скоро в нас весілля,
Ми ж про це ще будемо мовчать.
Вечорами пахнуть матіоли,
Тихо листям липа шелестить.
Я тебе люблю і вже ніколи
У житті не зможу розлюбить.
Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані…
Читати далі »
І на Вкраїні білі ночі! Це коли ніжним білим цвітом Черешні в селах зацвітають, Коли в садах буяє повінь…
Читати далі »
Мене питають: «Ти чого мовчиш? Чого задуманий, зажурений сидиш?» А що сказати їм – не відаю, не знаю: Я в мить таку з тобою розмовляю…
Читати далі »
Я маленький, я русявий... А мати ласкаво: «Ходім, сину, до берега, Будем рогіз рвати…
Читати далі »
Пахне в хаті любисток і м'ята, Рушники, мов живі, на стіні. Фото в рамочці рідного брата, Що загинув давно на війні…
Читати далі »