Нащадок на орлиці,
На пави, на ягня
Це миро умерлиці
Нехай собі міня!
Покійники без тіні,
Верхів’я в далечіні
Йому такі ж безцінні,
Як рухи танцівниць!

Усміхнено крокує,
Гризоти шкереберть,
Бо всує пророкує
Життєва брижа: смерть!
Подалі і побіля
Притулок і привілля,
І ляже кожна хвиля
Безріднику до ніг.

Несе його бджолина
Родина і гойда;
І співами дельфіна
Окрилена хода:
І все його вітає,
І всюди ряснота є.
І сутінь огортає
Цю днину пастуха!

Тож миро умерлиці
Хай весело міня
На пави, на орлиці,
А також на ягня:
Всміхається коневі, —
І легко день по дневі
Несуть його життєві
Провалля і сади.