Полював Свирид Макітра, доки зовсім постарів.
І до того став брехливим, мов на старості здурів.
— Що це, — каже, — за охота? Он колись — ото була!
Раз убив я дві жирафи біля нашого села…
— Домоловся, — злиться баба, — зовсім вибився з ума.
Хто ж не знає, що жирафів за сто верст од нас нема? —
А Свирид своє торочить:
— Де ж тепер побачиш їх?
Через те й нема жирафів, що я вистріляв усіх.
Вихваля свого синочка Мати на всі боки: — У студії при театрі Вчиться вже два роки.…
Читати далі »
Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші — не мина жодної крамниці. Попросив він: — Покажіть кухлик той, що з краю…
Читати далі »
Не доводилось Пилипу бувать далі Криму, А недавно взяв путівку і махнув до Риму. Оглядаючи музеї й різні колізеї, Він загавився й від групи відбився своєї…
Читати далі »
— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: — Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі. Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі…
Читати далі »
Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети…
Читати далі »