Не доводилось Пилипу бувать далі Криму,
А недавно взяв путівку і махнув до Риму.
Оглядаючи музеї й різні колізеї,
Він загавився й від групи відбився своєї.
"Зайду, — дума, — в ресторанчик".
Ледве сів за столик,
А вже кельнер біля нього крутиться, соколик.
Пилип меню розглядає, кінчик носа чуха.
Не зна мови, як то кажуть, ні рила, ні вуха.
І сказав він: — Пардон, гарсон! Фужер коньякессо,
Порціоні біфштексіно, гарнів — картоплесо.
Шугнув кельнер блискавично у сусідні двері,
Приніс м'ясо, і картоплю, й коньяк у фужері.
Зрадів Пилип, як дитина: — Штука непогана!
Не така вже вона й хитра — мова італьяна.
Береш слово, яке знаєш, та кінець доточиш —
І вже тобі несуть випить, і їси, що хочеш. —
Кельнер хитро посміхнувся, крутнув головою
І звернувся до Пилипа мовою такою:
— Ві тут єль би дуля з маком, а не картоплеси,
Єслі б нє бил мой бабушка родом із Одеси.
Вихваля свого синочка Мати на всі боки: — У студії при театрі Вчиться вже два роки.…
Читати далі »
Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші — не мина жодної крамниці. Попросив він: — Покажіть кухлик той, що з краю…
Читати далі »
— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: — Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі. Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі…
Читати далі »
Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети…
Читати далі »
Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради.…
Читати далі »