За стінами холодна віє ніч;
Огонь то згасне, то засяє знову...
Ах, так давно я чув людськую річ,
Що вже й забув земну, звичайну мову.
А знаєш що? І там, поміж людьми,
Та сама тайна світиться незримо,
Але вони не бачать у пітьмі
Її своїми бідними очима.
У теплі дні збирання винограду ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх…
Читати далі »
Старі будинки ажурові І кожен камінь — вічний слід Давно минулої любові, Умерлих літ, безсмертних літ…
Читати далі »
Любов чи ні — не знаю… Тінь, смуток, тишина, Ніде життя немає, На світі ти — одна…
Читати далі »
В глибокому затоні, Далеко од людей Цвітуть лілеї сонні, І тихо круг лілей…
Читати далі »
Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки, Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки…
Читати далі »