Любов чи ні — не знаю…
Тінь, смуток, тишина,
Ніде життя немає,
На світі ти — одна.
Колись було — чи снилось…
Забулось — чи пройшло…
В душі давно згубились
Людське добро і зло.
У тьмі сіріють віти.
Ні руху, ні людей…
Одно лиш є на світі:
Огонь твоїх очей.
У теплі дні збирання винограду ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх…
Читати далі »
Старі будинки ажурові І кожен камінь — вічний слід Давно минулої любові, Умерлих літ, безсмертних літ…
Читати далі »
На порозі гість веселий — Дощ блакитний, весняний… Хто постелю нам постеле У світлиці запашній…
Читати далі »
В глибокому затоні, Далеко од людей Цвітуть лілеї сонні, І тихо круг лілей…
Читати далі »
Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки, Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки…
Читати далі »