Микола Сингаївський

З вікна моєї хати на Поліссі

З вікна моєї хати на Поліссі
дивився я у світ з дитячих літ.
До матері, до хати і до пісні
ішов я через весь великий світ.

Де б не бував я, – бачу свій поріг,
що б не втрачав я, а любов беріг.

До матері, до хати, до любові
щомиті поривається душа.
Для мене тут Вітчизна в кожнім слові
і колискова пісня не чужа.

З усіх усюд мені Вітчизну видно,
я чую на коріннях землю рідну.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle