Видихну серед ночі
в мокрих дерев стіну:
лісе, бездомний отче,
маємо ніч одну.
Зникло і соло вовче
з мокрих твоїх сторіч.
Лісе, бездомний отче,
маємо тільки ніч.
Вмію налити жовчі
в нашу самотину.
Лісе, бездомний отче,
маємо ніч одну.
Маю я, смертний, очі:
стільки у тьмі облич!..
Лісе, бездомний отче,
нам не прожить цю ніч.
Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були такі слова…
Читати далі »
Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі…
Читати далі »
Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках — від моху — попелисту…
Читати далі »
Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її…
Читати далі »
А вовну її першу повезли в бесагах за море, і другу її вовну в тих бесагах за море повезли…
Читати далі »