Все відбулося. Вже пора й додому.
Знов, правдолюбці, бачив, слухав вас.
Ви нагадали: “Бавитись не час.
Все по живому, хлопче, по живому”.
О, ви зуміли правду воскресити,
допоки молоді “ні се, ні те”,
й тепер з безсмертним співом летите
до гнізд, в недавні роки міцно звитих.
Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були такі слова…
Читати далі »
Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі…
Читати далі »
Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках — від моху — попелисту…
Читати далі »
Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її…
Читати далі »
А вовну її першу повезли в бесагах за море, і другу її вовну в тих бесагах за море повезли…
Читати далі »