Микола Сингаївський

Від серця поклонюсь

Знову чую, мов співає мати,
долітає голос до зорі.
І мене виходять зустрічати
край дороги наші явори.

Сонце з небокраю
встало рано-рано.
Знову розмовляю
з вами, рідна мамо.

Ви співали дітям колискові,
ніжне серце сповнили добром.
Ви життя давали колоскові,
щоб налився соком і зерном.

Ваші материнські заповіти,
як найперші на землі стежки.
Виростають роботящі діти,
і дарують пісню нам жінки.

Заквітують, як весна, бажання,
я в тій пісні словом озовусь.
Матерям з найглибшим поважанням
я від серця, щиро поклонюсь.

Сонце з небокраю
встало рано-рано.
Знову розмовляю
з вами, рідна мамо.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle