В тонких і темних
молодості жбанах
ти переблиснеш,
іскрами креснеш!
Провітриш душі
стомлених і п'яних
і сорочки криваві
розірвеш.
Проходиш ти,
мов Золота Орда!
Підкошених
велить ховати звичай.
І далі жить –
як праведникам личить
напередодні
божого суда.
Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були такі слова…
Читати далі »
Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі…
Читати далі »
Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках — від моху — попелисту…
Читати далі »
Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її…
Читати далі »
А вовну її першу повезли в бесагах за море, і другу її вовну в тих бесагах за море повезли…
Читати далі »