Ти, вигнана Богом,
стоїш при свічі
на чорній землі,
питаєшся в Нього:
для кого мечі
кують ковалі?
Не каже, для кого.
У чорні ліси,
на гори й степи
ти вигнана Богом.
Свічу погаси
і переступи
змію під порогом.
Ти, вигнана Богом,
стоїш при свічі
на чорній землі,
питаєшся в Нього:
для кого мечі
кують ковалі?
Не каже, для кого.
У чорні ліси,
на гори й степи
ти вигнана Богом.
Свічу погаси
і переступи
змію під порогом.
Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були такі слова…
Читати далі »
Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі…
Читати далі »
Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках — від моху — попелисту…
Читати далі »
Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її…
Читати далі »
А вовну її першу повезли в бесагах за море, і другу її вовну в тих бесагах за море повезли…
Читати далі »