У червні раптом випав сніг
На молоде, квітуче жито,
На луг зелений, на моріг –
І забіліло всюди літо.
Біліє липа у садку,
Біліють вишні і черешні,
Стоять в снігу, як в сповитку,
Немов не наші, не тутешні.
Біліє гречка за селом,
Та не летять до неї бджоли,
Бо вже не цвітом, не теплом
Повіяло студене поле.
Ідуть закутані жінки,
Не граються веселі діти.
А чорнобривці й купчаки
Прив'яли й почали чорніти.
Так в червні нагло, як цей сніг,
Фашисти перейшли кордони.
І сивим матерям до ніг
Лягло аж двадцять міліонів...
Вечорами пахнуть матіоли, Тихо листям липа шелестить. Я тебе люблю і вже ніколи У житті не зможу розлюбить…
Читати далі »
Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані…
Читати далі »
І на Вкраїні білі ночі! Це коли ніжним білим цвітом Черешні в селах зацвітають, Коли в садах буяє повінь…
Читати далі »
Мене питають: «Ти чого мовчиш? Чого задуманий, зажурений сидиш?» А що сказати їм – не відаю, не знаю: Я в мить таку з тобою розмовляю…
Читати далі »
Я маленький, я русявий... А мати ласкаво: «Ходім, сину, до берега, Будем рогіз рвати…
Читати далі »