Матір звуть Елеонора, а батечка — Савка.
Синок у них підростає, ім'я йому Славка.
Батько щирий українець, мати — сибірячка.
— Нє говорі, — учить мати, — гавкаєт собачка.
Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт.
Ето тєбє твой папаня язик засоряєт.
Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка!
Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка?
— Прошу слова вибирати, — насупився Савка. —
Це ти мене зараз лаєш, а собака — гавка.
Вихваля свого синочка Мати на всі боки: — У студії при театрі Вчиться вже два роки.…
Читати далі »
Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші — не мина жодної крамниці. Попросив він: — Покажіть кухлик той, що з краю…
Читати далі »
Не доводилось Пилипу бувать далі Криму, А недавно взяв путівку і махнув до Риму. Оглядаючи музеї й різні колізеї, Він загавився й від групи відбився своєї…
Читати далі »
— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: — Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі. Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі…
Читати далі »
Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети…
Читати далі »