…ми сад в якому виросли дерева
уста в уста мов білий подих саду
де слива ледь волога і рожева
цвіте крізь нас даруючи усладу
уста в уста і тільки так спасемся
і чистин вдих кущем росте по жилах
а наших тіней зламані пасемця
уже летять і зносяться на схилах
углиб углиб де зіткана з ефіру
ледь жевріє душа болюча й пружна
хай з мокрих пліч немов дірява шкіра
спадає оболонка осоружна
ми стали соком
непідлеглі часу
невловні наче промінь між дзеркал
ми сік що потече за мить у чашу
ми сік що мов розплавлений метал…
Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, — всі радощі світу вляглися до ніг…
Читати далі »
Індія починається з того, що сняться сни про виправу на схід. І вони сюжетні, вони — наче фільм, по якому блукаєш героєм-зухом. Просто чуєш…
Читати далі »
Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ — туди, де кров з любов'ю черленяться, де пристрастей i пропастей сувій…
Читати далі »
Агов мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ - туди, де кров з любов'ю черленяться, де пристрастей і пропастей сувій…
Читати далі »
Панове публіка, для трепету і млості, для гостроти і свіжості в серцях репрезентуєм підземельні кості. Панове, всі ми ходим по мерцях…
Читати далі »