Павло Глазовий

Соколик

Ішов п’яний серед ночі. Добре десь напився!
Раптом бачить: повний місяць в калюжі відбився.
А п’яному, як малому, усе вдивовижу.
Сів у воду. — На Місяці, — говорить, — посиджу. —
Уздрів сержант міліції опудало п’яне.
— Ви чого-то у калюжі розсілися, пане?
— Не в калюжі я, — п’яниця крутнув головою. —
Я сиджу на Місяці. Ось він, піді мною. —
Сержант глянув у калюжу.
— Добре, — каже, — згода.
Зараз тобі, соколику, пришлем "лунохода".

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Павло Глазовий»