Поза тихими водами
Сумно та й смерклося;
О, як голос меж горами,
Щастя розбилося!
Летить ворон чорнокрилий, —
За ним загуділо;
Щастя моє, гаразд милий
Навіки зниділо.
Тяжко голубу малому
Гори перебити,
Ой ще тяжче безродному
На сім світі жити.
Ти, зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько,
Най розпука та й лютая
Вирве ми серденько.
Нісся місяць ясним небом, Там, де зоря ясна; Летів хлопець чистим полем, Де дівчина красна…
Читати далі »
Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде…
Читати далі »
Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: "Нене рідная…
Читати далі »
Бувало, весною, як ліс розів'ється І чистими птичок гукне голосами, Дуброва, як дівка, в цвітя прибереться, Пчілка задзвонить лугами, полями…
Читати далі »
Марусенька мила Цвіточки садила, Водов підливала, Стихонька співала…
Читати далі »