Микола Сингаївський

Прислухаюсь

Прислухаюсь,
як спить мій син,
щось до світу шепоче він,
прислухаюсь.
Чую сон і зітхання його,
а в дитячому серці вогонь...
Прислухаюсь,
мов до сонця, що в травах стоїть,
мов до птиці, що лине в блакить.
Прислухаюсь,
як росте непосида малий,
мов до власних жадань і надій.
Прислухаюсь,
мов до спраги моєї землі,
до зерна, що не спить у ріллі,
прислухаюсь...
Чую всесвіт і материн світ,
Чую сина – і сон, і політ.
Прислухаюсь...

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle