Не в розбраті мистецтво й природа,
Як дехто мислить: путь у них одна.
Мене обох їх надить глибина,
І поміж ними — обопільна згода.
За чесний труд — висока нагорода!
Працюй уперто, хай мета ясна
Діла твої освітлює до дна,
І полум'ям пойме тебе свобода.
Так повсякчасно в творчості бува:
Даремно рветься буйна голова
Довершеності досягти самої
Як хочеш до великого дійти,
Обмеж себе; лише в законі ти
Здобудеш волю, радість — у спокої.
У теплі дні збирання винограду ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх…
Читати далі »
Старі будинки ажурові І кожен камінь — вічний слід Давно минулої любові, Умерлих літ, безсмертних літ…
Читати далі »
Любов чи ні — не знаю… Тінь, смуток, тишина, Ніде життя немає, На світі ти — одна…
Читати далі »
В глибокому затоні, Далеко од людей Цвітуть лілеї сонні, І тихо круг лілей…
Читати далі »
Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки, Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки…
Читати далі »