Поскидаймо файні мешти,
Повзуваймо постоли.
Віри вітрові не ймеш ти,
Поза вітром постели —
Там, де (поночі насниться)
Поза шибою хрести,
Поза площею в’язниця,
Поза хвищею брести —
Там, де множити на двісті,
А ділити на п’ятсот,
Де сніги — то горні вісті
Недоторканих висот,
Де (наснилося) стакато
З-поза шурхоту зела,
Там, де вдосвіта строкато,
Коли вистигла зола,
Де оркестри, квіти, строфи,
Там, на розі всіх епох,
На порозі Катастрофи
Той метеликовий Бог.