Посеред двору липа розцвіла,
Правічна липа, кучеряві віти.
На ній мільярди ніжного суцвіття,
В суцвітті кожнім – золота бджола.
Бджола з Обухова, Кагарлика, Вільшанки,
Бджола з Трипілля, Ржищева, Півнів,
Усі летять ще з ночі, на світанку,
Щоб до обіду взяток не збіднів.
Гуде мільярднобджоло стовбур липи,
В промінні сонця заіскрився цвіт,
Хтось липу ніби золотом обсипав –
Злетівсь на неї весь бджолиний світ.
Дзижчить, бринить, видзвонює, співає,
Пахтить духмяно наш маленький двір.
У липи свято раз у рік буває,
І свято це – бджолиний медозбір.
А як пройшла пора її цвітіння,
То всюди мед янтарно заяснів –
В Обухові, Кагарлику, у Півнях,–
Той мед з села, що зветься Копачів!