У кожного свій край.
В собі, в собі шукай -
Любисток, що зацвів
Під маминим вікном.
І житній вітер нив,
Що спить чутливим сном.
І свій дитячий слід -
У мареві, в теплі,
І жита сивий цвіт -
Під небом на землі.

У кожного свій край.
В собі його пізнай
Як далечінь і вись
У птаха під крилом.
Та людям засвітись
Ласкавістю, добром.
Та швидше припадай
До зоряних криниць, -
Пізнай свій отчий край
З найглибших таємниць.
Із клекотів земних,
Із проростання трав...
І слово, що від них
Ти, мов свічадо, взяв.
І сонце, що цвіте
У соняху твоїм.
І вічко золоте
В розквітті польовім.

У кожного свій край.
В собі оберігай
І колисковий спів,
І матері сльозу,
І стежку, де ступив
На сонячну росу.
І синій мак світань,
Що в небі палахтить,
І щедрість поривань,
І тиші творчу мить.
І день, що завеснів
У рідному краю.
І молодість синів,
Як молодість свою.

У кожного свій край.
Навічно пам'ятай,
Що народився ти
Для мужності, добра,
Що є пора цвісти
І зважувать пора.
Ти пам'ятай життям,
І в серці пронеси.
Що ти живеш чуттям
Братерства і краси.
Що став ти на поріг.
Твій поступ - зорешлях.
Що ти живеш за всіх -
Полеглих у боях.