Під дулами конвойних автоматів
жили, вмирали, навіть з домовин
вставали.
Як страждальців божий син
підніме?
Як судитиме розп'ятий
їх, що приймали суд, як глум,
бо в стрім
одвічного гріха
пройшли крізь грати.
Все знає бог. Але не може знати,
за що, коли і як воздати їм.
Написано: устануть неживі.
Написано: спасуться божі діти.
Вони ж не будуть райський сад білити,
немов і їхні руки у крові…
Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були такі слова…
Читати далі »
Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі…
Читати далі »
Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках — від моху — попелисту…
Читати далі »
Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її…
Читати далі »
А вовну її першу повезли в бесагах за море, і другу її вовну в тих бесагах за море повезли…
Читати далі »