Вже верес розцвітає синьо
І відлітають журавлі.
Червоні кетяги калини
Зоріють тихо до землі.
Вода в Дніпрі прозора й чиста,
Пісок посивів на косі.
Верба задумано, врочисто
Сріблиться вітами в росі.
З Херсона баржі пропливають,
Везуть смугасті кавуни.
І хвилі в березі гойдають
Уже прив'язані човни.
За гаєм гай у тиші мріє,
Тріпоче листя на гілках.
І в небі високо біліє
Літак, неначе дивний птах.
Вечорами пахнуть матіоли, Тихо листям липа шелестить. Я тебе люблю і вже ніколи У житті не зможу розлюбить…
Читати далі »
Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані…
Читати далі »
І на Вкраїні білі ночі! Це коли ніжним білим цвітом Черешні в селах зацвітають, Коли в садах буяє повінь…
Читати далі »
Мене питають: «Ти чого мовчиш? Чого задуманий, зажурений сидиш?» А що сказати їм – не відаю, не знаю: Я в мить таку з тобою розмовляю…
Читати далі »
Я маленький, я русявий... А мати ласкаво: «Ходім, сину, до берега, Будем рогіз рвати…
Читати далі »