Заходить день за днину,
мов сонце за параван далеких гір.
Вже від ждання нас болить зір,
вже сивини на головах є труш.
. . . . . . . шалом наших душ
ми молимося за нову людину.
Заходить день за днину,
мов сонце за параван далеких гір.
Вже від ждання нас болить зір,
вже сивини на головах є труш.
. . . . . . . шалом наших душ
ми молимося за нову людину.
Народився бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий…
Читати далі »
Тешуть теслі з срібла сани, стелиться сніжиста путь. На тих санях в синь незнану Дитя боже повезуть…
Читати далі »
Весна — неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний…
Читати далі »
Настурцій ніч і ніч конвалій Пливе музика радієва. В саду тривожний жду - ніч палить - тебе, далека зоре, Єво…
Читати далі »
…
Читати далі »