Ласка у серці, мов пташка у небі,
Крильми тріпоче і лине до тебе,
Лине, голубиться, ніжністю б'ється,
В синь вечорову шовками снується,
Ласка у серці, мов хвиля дніпрова,
Сонячна, тепла і повна любові,
Тихо хлюпоче, у променях грає,
Глянеш – відчуєш, що краю немає.
Жаль, коли пташку поглинуть тумани,
Довго у серці болітимуть рани,
Жаль, коли хвилю розіб'є каміння,
Згасне у серці ласкаве проміння.
Вечорами пахнуть матіоли, Тихо листям липа шелестить. Я тебе люблю і вже ніколи У житті не зможу розлюбить…
Читати далі »
Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані…
Читати далі »
І на Вкраїні білі ночі! Це коли ніжним білим цвітом Черешні в селах зацвітають, Коли в садах буяє повінь…
Читати далі »
Мене питають: «Ти чого мовчиш? Чого задуманий, зажурений сидиш?» А що сказати їм – не відаю, не знаю: Я в мить таку з тобою розмовляю…
Читати далі »
Я маленький, я русявий... А мати ласкаво: «Ходім, сину, до берега, Будем рогіз рвати…
Читати далі »