Василь Герасим'юк

Я вірші пишу

Я вірші пишу

вночі в Прокураві,

я вірші пишу

в татовій хаті,

доки сидять

під стіною на лаві

мої предки

вбиті й потяті.

Доки сидять,

не зронивши ні слова,

доки сидять,

незворушні, незрушні,

моя душа,

як труна смерекова,

приймає прах,

вивільняючи душі.

А звідки той прах,

давно зітлілий?

А звідки ті душі,

давно відлетілі?

І кожна в сорочці

білій-білій,

бо найбіліша —

на мертвім тілі.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.