Я питаю: звідкіля ти,
Незнайома, мила,
Що у тебе, в лебедяти,
Руки – білі крила?
Я питаю: чом у тебе
Сині-сині очі?
Може, так синіють зорі
У травневі ночі?
Я питаю: чому коси,
Як в лугах покоси,
Де росли шовкові трави,
Ніжні і ласкаві?
Я питаю і боюся
Все про тебе взнати,
Може, є любов єдина
В серці лебедяти?
Вечорами пахнуть матіоли, Тихо листям липа шелестить. Я тебе люблю і вже ніколи У житті не зможу розлюбить…
Читати далі »
Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані…
Читати далі »
І на Вкраїні білі ночі! Це коли ніжним білим цвітом Черешні в селах зацвітають, Коли в садах буяє повінь…
Читати далі »
Мене питають: «Ти чого мовчиш? Чого задуманий, зажурений сидиш?» А що сказати їм – не відаю, не знаю: Я в мить таку з тобою розмовляю…
Читати далі »
Я маленький, я русявий... А мати ласкаво: «Ходім, сину, до берега, Будем рогіз рвати…
Читати далі »