***
Я не вірю в повернення війська
Іван Малкович
Головосіки.
Голову відсікти
В пропасниці,
в пропасниці
злодійській,
І сподіватись на визвольну місію
Не зайшлого –
свого –
із лісу –
війська.
Головосіки.
Голову відсікти.
І плакати з жалю –
а чи розсіктись!
Але дрижить у відчаї рука,
І серце обливається тихо млістю,
Що все одно гуртується десь військо.
... хіба у віршах Герасим`юка...
- Ви, Марійо, у кого георгіни1 брали, що такі дуже веселі та пишні? – питає Васюта почерез паркан сусідку. – Я свої як не пильнувала, а таки якась бола їх скосила. Скрутилися…
Читати далі »
ДОСТЕМЕННО ПАНСЬКА ДОЛИНА знала одне: Катрінка назвала доньку не по кровному татові, а так, щоби лиш відвести людські бесіди від правди, а дитину — від осудливих…
Читати далі »
НЕ ПЛАЧТЕ ЗА МНОЮ НІКОЛИ... –... ВІР АБО НЕВІР, але, бігме Боже, не вмирала би ніколи, аби навіть не мала що робити! – розвертається…
Читати далі »
У НЕДІЛЮ, до сходу сонця, після сходу сонця й заходу, до служби Божої, під час читання Євангелія й після триразового панотцевого благословення…
Читати далі »
"Дунаю-море, Маріє-зоре..." Хтось це простогнав – і зник. І лиш залишив – як вирву…
Читати далі »