***
"Дунаю-море,
Маріє-зоре..."
Хтось це простогнав – і зник.
І лиш залишив – як вирву –
Голодні поля душі.
Там бузьки шукали їдла
Поміж ховрашиних нірок,
Там коні топтали жито.
А потім суху стерню.
Та хтось простогнав "Маріє-є-є...",
Немов з того світу кликав,
І я на той світ зібралась
Дунаєм перебрести.
.....
- Ви, Марійо, у кого георгіни1 брали, що такі дуже веселі та пишні? – питає Васюта почерез паркан сусідку. – Я свої як не пильнувала, а таки якась бола їх скосила. Скрутилися…
Читати далі »
ДОСТЕМЕННО ПАНСЬКА ДОЛИНА знала одне: Катрінка назвала доньку не по кровному татові, а так, щоби лиш відвести людські бесіди від правди, а дитину — від осудливих…
Читати далі »
НЕ ПЛАЧТЕ ЗА МНОЮ НІКОЛИ... –... ВІР АБО НЕВІР, але, бігме Боже, не вмирала би ніколи, аби навіть не мала що робити! – розвертається…
Читати далі »
У НЕДІЛЮ, до сходу сонця, після сходу сонця й заходу, до служби Божої, під час читання Євангелія й після триразового панотцевого благословення…
Читати далі »
Головосіки. Голову відсікти В пропасниці, в пропасниці…
Читати далі »