Юрій Андрухович

Етюд крейдою

місто зітхнуло на вищім регістрі
ґотика гостро випнута кість
зупиняю дійство на самому вістрі
хтось біля мене яблуко їсть

неба облатка

барокко арок

змальований крейдою сірий фронтон
як це схоже

на профілі секретар-друкарок

гіпсові голівки німих мадонн

все навіки колективне фото
в мить просвітлень

і тремких затиш

паперова вічносте кам’яна марното
як ти сяєш ніби летиш!..

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Юрій Андрухович»