I

Aequam memento rebus in ardui
Servare mentem: non secus in bonis etc.

Horat. Lib. II. Od. 3^*

Пархоме, в щасті не брикай!
В нудьзі притьмом не лізь до неба!
Людей питай, свій розум май!
Як не мудруй, — а вмерти треба!

Чи коротаєш вік в журбі,
Чи то, за поставцем горілки,
В шинку нарізують тобі
Цимбали, кобзи і сопілки;

Чи п’яний під тином хропеш,
Чи до господи лізеш рачки
І жінку макогоном б’єш,
Чи сам товчешся навкулачки, —

Ори і засівай лани,
Коси широкі перелоги,
І грошики за баштани
Лупи — та все одкинеш ноги!

Покинеш все: стіжки й скирти,
Всі ласощі, паслін, цибулю…
Загарба інший все, а ти
З’їси за гірку працю дулю!..

Чи соцьким батько твій в селі,
Чи сам на панщині працює, —
А смерть зрівняє всіх в землі:
Ні з ким, скажена, не жартує!..

“Чи чіт, чи лишка?..” — загука.
Ти крикнеш: “Чіт!..” — “Ба, брешеш, сину!” —
Озветься паплюга з кутка —
Та й зцупить з печі в домовину!

II

Tu ne quaesieris, scire nefas, quem mihi, quem tibi
Finem Di dederint. Leuconoё; nec Babylinios Tentaris numeros etc.

Horat. Lib. I. Od. 11^*.

Пархоме, не мудруй! ворожки не питай,
      Як довгий вік прокоротаєш;
Що виковала вже зозуля — поживай!
      А більше — шкода, що й бажаєш…

Хоч всіх ти упирів збери і знахорів,
      Хоч покумайся ти з відьмами:
Ніхто не скаже нам так, як би ти хотів,
      Що доля завтра зробить з нами!

Чи доведеться ще подушне заплатить,
      Чи до снаги вже розплатився?..
Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть?..
      Дурний! дурний!.. а в школі вчився!..

Терпи!.. За долею, куди попхне, хились,
      Як хилиться від вітру гілка;
Чи будеш жить, чи вмреш, Пархоме, не журись!..
      Журись об тім, чи є горілка!..

А, є? так при на стіл!.. Частуй та й сам кругляй!..
      Чи нам, Пархоме, треба скільки!..
Та вже ж — чи вкоротить свій вік, то вкорочай
      В шинку над бочкою горілки!

От ми базікаєм, — а час, мов віл з гори,
      Чухра: його не налигаєш!
От, скільки б випили до сеї ми пори,
      Так ти ж буцім недочуваєш!

Ну ж, цуп останню ти гривняку з капшука,
      Поки стара пере ганчірки,
Бо вже як вернеться, то думка, бач, така,
      Що помремо обидва без горілки!

5 ноября 1827 г.