Я з нею познайомивсь у читальні,
Де гілка тулиться знадвору до вікна.
Шпаки на кленах увесь день вітально
Щебечуть там, бо вже прийшла весна.

Ми з нею півгодини розмовляли
Про навчання, про книги, про кіно...
«А ви моєї мами не стрічали?» –
Питала, глянувши в прочинене вікно.

Я дарував їй календар на згадку
І книги, де в малюнках сторінки.
І промінь-зайчик весняного ранку
Виблискував біля її руки.

Джміль забринів десь у віконній рамі.
Я щось розказував про білих журавлів...
«А ви не бачили моєї мами?» –
Питала, глянувши із-під тоненьких брів...