Квіти з цебра,
Світиться бра,
Музика гра
Грудям, задам,
Пане, за дам!
Па не задам:
Ах, не садам
Пахне Саддам,
Ах, не Хайям
Пахне гаям,
Ми — у вині,
Винні, ви ні?
Онде вина!!!
Он дивина:
Дамі: „До бра!
Дам і добра!”
Дамі вола:
„Дам і вола!”
Волі волів…
Голі: „Волів!”
— Все, Єжи, дам…
— Все є жидам…
— Е, сере, сер?
— СРСР!
— Вір СНД!
— Wir essen* — де?
— Де Римарук.
— Де рима рук?
— Де Колодій.
— Де коло дій?
— Де Неборак.
— Де небо, рак?
— Лютня… Іржу!
— Лють на іржу?
— Люто на лють.
— Ллють — то наллють!
— А, до задів…
— Адо, за дів!
Гарні бали
В Варні були…
___________________________________
*Wir essen (нім.) — Ми їмо.
— Їдеш ти на „Енеїду”? — Я? Чи їду? Е, не їду. — Їй сказав — їй-бо, не їдеш? — Я сказав їй, бо не їдиш…
Читати далі »
Повзли втікачі, де будяччя, де поле, Де трави ядучі, де пустки холодні, — У час, коли місяць, німуючи, коле — Мов буйвіл рогами — прачорні безодні…
Читати далі »
У вранішню тишу б’ються крила птахів. Самотній голос. Самотня зірка…
Читати далі »
І ось тепер, опанувавши ноти, Вслухаюсь я в свій посивілий спів, Свій голос чую — плетениці слів, Мов квіти в серпні, жухлі від спекоти…
Читати далі »
…і щастя це — хвилини півтори. Склепивши очі, тихо повтори: околиця… напівзабуті лиця… овече хутро… сині хутори…
Читати далі »