Валерій Ілля

совиний плач копнув смеркання

совиний плач копнув смеркання
до білої кістки іншого ранку
де краєвид осліпив своє зелене око
і продирається у ляк дитини
яка полотняними стежками вертається з місяця
шукати у нічному пташиному крикові
схололе серце калини
згублене у попелі солов’їної крови

1977

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle