Валерій Ілля

як впоратись з душею в дощ

як впоратись з душею в дощ
з твердою голістю грудей в зеленім мокрім листі вишні
яка рукавом затулившись цвіте білим
а родить червоним
як впоратись з душею в дощ
хіба розбити всі шибки
за якими самотні обличчя
що їх шкло затулити не потрапить
від важкого плуга стих краплин прозорих на щоці
як впоратись з душею в дощ
чий шепіт змушує згадати те
чого ніколи не було
але без нього і душі нема
як впоратись з душею в дощ
хіба погладити голівку дитини
а око на іконі таке повне
ще трохи…

1988

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle