Валерій Ілля

Самотність (І)

знов хата каже
на тобі вікно
в нім поле в небо й стежка
може хтось колись прийде
хіба що дощ
притулить прозоре обличчя до шибки
і плакатиме
а я вже не почую
коли мені отак
я так усіх люблю вас
та де ви

1988

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle