Валерій Ілля

Осінь

яка прозорість —
осінь крізь світи
і далина сльози розквітла
і Сонця світло шабельне
і з Иви-матері листок на воду пада
вже з ярмарку
а долі як не було так і нема
і хилиться у долину голова
та проситься орел гніздо покласти
у твердому мому оці
і під копитами гуде як бубон степ
і знов на вірш продовжилось життя

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle