Валерій Ілля

Натовп рухався-стояв

натовп рухався-стояв
у наростанні-обдиранні з кров’ю
байдужими поглядами полуди з облич
що більш рухався то більш стояв
де в іржу поглядів із рук стікали рухи
щоби з одчинених ротів випадали
мертві солов’ї
та нагло така свіжість
наче двері у далину хтось прочинив
то гурт черниць назустріч вулицею тік
і довго вслід дивився
і душа зіперлась на тверде крило
бо знав що ще зустрінемось
і поцілує світло нас
як смерть у губи

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle