Валерій Ілля

Козацька смерть

у сутінках бандури шепоче безодня
розростанням поля в смерті на розсвіті
де у терпкості троянди кінського поту
ніч пила втому з коневого ока
а вже кіннотою заколосився степ
і впала шапка з голови
із неї полетіли ластівки
під стріху батькової хати

1979

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle