Валерій Ілля

Коло криниці (І)

у твоєму голосі обсипається іній
ячання коня припну до твого суму
що синім деревом росте з криниці
коли з її стогону розвидняєшся
шукати торішній ряст у теплій гриві коня
чиє око вікном у якому поночіє степ
де в струнах бандури скривавленим волоссям
заплутався вітер
який з синього дерева зриває твою сльозу
наче мертву зозулю

1987

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle