Валерій Ілля

Дитячі погляди вмили лице

дитячі погляди вмили лице
сльоза стареча важкою насіниною бринить
де на краю чужого зла квітка вигойдує смуток
чим може скривдив прости брате
і я прощаю всім
що було
є
і буде
лише не гріх
проти найсумнішої у світі Вітчизни

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle