Павло Гірник

ти ніколи не матимеш роду

ти ніколи не матимеш роду
бо цураєшся хати
наче багаття
яке вільно розкласти
і легко покинути

ти ніколи не будеш вдома
бо так само шукаєш дорогу
як дим над згарищем
ти ніколи не станеш вільним
бо є часткою України

1994

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle