Стати б хоч на менти лічені
Характерником мені —
Подарую кожній дівчині
Лицаря на коні.
А тоді ще дати мусив би,
Щоб раділи всі живі,
Козаченька чорновусого
Кожній жінці-удові.
Дідові — дзвінкого песика,
Щоб не жив на самоті,
Ще й Івасика-Телесика
Кожній бабі-сироті.
А як хто не має віри вже
Ні в кохання, ні в слова,
Я йому сопілку виріжу,
Най журную заспіва.
Доки буде жити Україна В теплім хлібі, в барвних снах дітей — Йтиме білим полем Катерина З немовлям, притнутим до грудей. …
Читати далі »
Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте журавля!…
Читати далі »
Шкода Москви. Вже наче відійшов Від сподівань і пристрастей Арбату І паху бурштинової гербати У мареві тих марень, тих розмов. …
Читати далі »