Валерій Ілля

совиний плач копнув смеркання

совиний плач копнув смеркання
до білої кістки іншого ранку
де краєвид осліпив своє зелене око
і продирається у ляк дитини
яка полотняними стежками вертається з місяця
шукати у нічному пташиному крикові
схололе серце калини
згублене у попелі солов’їної крови

1977

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle