Мойсей Фішбейн

… ще невтаємничені… ще ниці…

… ще невтаємничені… ще ниці…
У прачорній пітьмі прастоліть
білу прохолоду плащаниці
змученому тілу простеліть.
О, ранкові душі — о, блавати!
Чорний виднокрай заголубів.
Миро зливи буде обливати
в золотім серпанку голубів,
золота ранкова паляниця
за пралісом сходитиме, ось
те, що нам у снах довіку сниться,
те, що нам серпанками взялось,
у блакиті легшатиме тіло,
білино, пір’їночко, війни
понад тим, що відпалахкотіло,
у прийдешнє сяйво Таїни.

6 — 7 серпня 2005 р., Крим